ЕЛЕКТРОННА МИТНИЦЯ В ЄС ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУ

Размещено на сайте: 25.09.2008

Одним з головних напрямків модернізації митної справи в Україні на сьогодні вважається створення системи "Електронна митниця", яка передбачає переведення процесів декларування та митного оформлення в безпаперову електронну форму. Питання запровадження новітніх інформаційних технологій неодноразово визначалися в різного роду планах та концепціях, в 2007р. було створено інституціональну основу для широкого запровадження інформаційних технологій в митній справі у вигляді Регіональної інформаційної митниці. Слід зазначити, що процес інформатизації митної справи є глобальним, і визначається програмними документами Всесвітньої митної організації, зокрема, відповідні норми та правила містяться в положеннях оновленої Конвенції Кіото та Рамкових стандартах безпеки та сприяння світовій торгівлі. Але слід зазначити, що значна частина цих стандартів створена на основі аналізу вже існуючого досвіду практичної діяльності митних органів цілого ряду розвинутих країн щодо запровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій в митну справу та вирішення пов'язаних з цим проблем. В першу чергу це стосується досвіду країн Європейського Союзу. 3 цих позицій аналіз подібного досвіду є актуальним для вирішення завдань реформування митної справи України Додаткової актуальності цьому завданню надає передбачені нормами Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС зобов'язання нашої держави щодо наближення вітчизняного митного законодавства до стандартів ЄС та перспективи створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС, що відкрилися після вступу нашої країни до COT.

Питання інформатизації митної справи вже ставали предметом розгляду в ряді наукових публікацій, як фахівців-практиків, так і науковців, зокрема Є.В. Додіна, Б.А Кормича, П.В. Пашко, О.П. Федотова та інших [1-3]. Разом з тим, більшість робіт спрямована на аналіз сучасного стану і перспектив розвиту безпосередньо електронних систем митних органів. Однак, визнаним є факт, що інформатизація діяльності публічної адміністрації носить глобальний характер і має на меті зміну всієї системи забезпечення діяльності органів державної влади. I саме на цьому аспекті ми і вважаємо за доцільне акцентувати увагу.

Розглядаючи питання створення системи електронної митниці, слід розуміти, що митна система є лише однією зі складових системи органів державної влади, а у випадку ЄС - системи наддержавних органів. I, відповідно, запровадження новітніх інформаційних технологій в митну справу є лише складовою більш загального завдання щодо створення системи електронного уряду. При чому сама концепція електронного уряду передбачає не просто заміну певних процедур діловодства на використання безпаперових, електронних носіїв, але й суттєве реформування самої організації системи управління та зміну ідеології та акцентів у взаємовідносинах між суб'єктами та об'єктами управління.

Більше того, і сама система електронного уряду є лише складовою програм, що затверджені як на міжнародному, так і на регіональному та національному рівнях в різних державах Світу, та стосуються стратегічного завдання розбудови інформаційного суспільства. А цей процес впливає практично на всі сфери життєдіяльності держави та суспільства і, значною мірою, трансформує всю систему суспільних відносин.

Як зазначається в Багаторічному стратегічному плані "Електронна митниця 2007", головною метою Комісії ЄС та держав-членів є надання загальноєвропейських послуг Електронного уряду, які включають ефективні інформаційні та комунікаційні системи між публічними адміністраціями, що забезпечують обмін та обробку інформації публічного сектору в рамках всього ЄС в безпечний спосіб. Однією зі складових відповідних заходів є створення та функціонування безпечних, інтегрованих та доступних електронних митних систем, що мають на меті сприяння перевезенню та митному оформленню товарів, зниженню загроз безпеці громадян шляхом мінімізації відмінностей, що залишилися між митними процедурами країн-учасниць [4].

Таким чином, програма створення електронної митниці в ЄС є складовою для більш ґрунтовних та амбітних програм Спільноти, які стосуються формування електронного уряду та розбудови інформаційного суспільства, до яких відносяться Лісабонська стратегія щодо Європейського інформаційного суспільства для зростання та розвитку "12010" та її органічна частина - програма "i2010eGovernment Action Plan" [5].

В даному контексті програма Електронного уряду орієнтована на використання інформаційних та комунікаційних технологій з метою підвищення якості та доступності публічних послуг. Вважається що, створення електронного уряду здатна зменшити витрати як бізнесу, так і органів влади та сприяти веденню справ між органами влади та громадянами, а також допомогти зробити публічний сектор більш відкритим та прозорим, підвищити довіру до уряду з боку громадян та розуміння ними його дій.

Формування системи Електронного уряду ЄС здійснюється за декількома пріоритетними напрямками, розвиток яких має забезпечити позитивні зміни в життєдіяльності як держави, так і суспільства.

Зокрема, важливим вважається забезпечення можливостей всіх бажаючих користуватися послугами електронного уряду, що в більшій мірі залежить не від створення відповідної системи, а від сприяння розвитку сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій та забезпечення їх доступності.

Завдання щодо підвищення ефективності діяльності публічних адміністрацій завдяки запровадженню інформаційних технологій згідно даного плану передбачає створення систем та способів оцінки цієї ефективності, відстеження позитивних та негативних тенденцій.

Також, важливим аспектом є запровадження певних технічних стандартів при створенні системи Електронного уряду. Цей аспект є дуже важливим з огляду на формування відповідних планів та програм розбудови аналогічної системи в Україні. Адже в рамках ЄС, з огляду на існування окремих національних урядів та наднаціональних органів, однією з ключових проблем є забезпечення взаємодії окремих електронних систем, тобто запровадження таких стандартів, за умови дотримання яких може здійснюватися обмін інформацією та спільна робота різних систем, незалежно від ступеню їх ідентичності, взаємна ідентифікація документів та створення доступних електронних архівів.

Нарешті, система Електронного уряду розглядається як один із інструментів демократичного розвитку. В цьому аспекті інформаційно-комунікаційні технології повинні забезпечити так зване "підвищення участі в прийнятті рішень" за якого громадяни, використовуючи можливості Електронного уряду можуть приймати участь в публічному обговоренні рішень, що приймаються органами публічної влади, та відповідно впливати на них.

Саме на основі таких ключових позицій і відбувається формування та запровадження будь-яких електронних систем забезпечення діяльності органів публічної влади в ЄС, в тому числі і систем Електронної митниці.

Першим кроком по створенню загальноєвропейської системи електронного декларування стало запровадження з 1997 р. митними органами країн-членів ЄС нової комп'ютеризованої системи контролю за транзитом. Програму ж широкого використання електронних митних декларацій було запропоновано за пропозицією Комісії ЄС 24 липня 2003 р. На основі цього плану в грудні 2003 Радою ЄС було прийнято відповідну Резолюцію та затверджено вже згаданий Багаторічний стратегічний план "Електронна митниця 2007", що складався з низки заходів організаційного та правового характеру в галузі митної справи та непрямого. оподаткування. Згідно діючого варіанту цього плану, повну реалізацію плану щодо створення електронної митниці в рамках ЄС передбачено завершити до 2013 р. Сама ж реалізація цього плану розрахована на чотири етапи.

Перший етап базується на вже існуючих засобах, в-першу чергу на новій комп'ютеризованій транзитній системі (NCTS) та напрацювання в сфері управління ризиками. Завданням цього етапу є створення основ для так званого "електронного митного середовища" шляхом додання нових електронних систем: Системи контролю за імпортом, Системи контролю за експортом, NCTS-TIR, Системи реєстрації та ідентифікації економічних операторів, Системи уповноважених економічних операторів та подальшому розвитку існуючих систем з метою їх відповідності встановленим в ЄС стандартам інформаційної безпеки. Завершення першого етапу заплановано на середину 2009 р.

Другий етап розглядається як розвиток таких аспектів електронної митниці, що адресовані суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності. До них належать: Митний інформаційний портал ЄС та Єдина електронна точка доступу. Певні роботи в цьому напрямку вже виконуються, але повна реалізація завдань даного етапу планується на 2011 рік. Реалізація цих завдань має забезпечити комунікацію між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та митними органами та створити умови для більш швидкого обміну інформацією між митними адміністраціями країн-членів ЄС.

На третьому етапі більшість проектів передбачається реалізовувати на основі оновленого Митного Кодексу ЄС (МКЄС), головним завданням є створення повністю автоматизованої митної системи експорту та імпорту. Реалізація завдань даного етапу залежатиме від строків внесення змін до МКЄС та готовності бізнесу приймати участь в цій роботі. В результаті реалізації цього етапу більшість митних декларацій буде подаватися та оброблятися в електронному вигляді, a паперові декларації будуть застосовуватися як виняток.

Нарешті четвертий етап передбачає остаточну реалізацію проекту "Єдине вікно", який повинен інтегрувати в собі всі елементи електронної митниці, які були включені згідно планів Комісії та Ради ЄС для створення безпаперового середовища для митниці та торгівлі. В рамках цієї системи будь-яка митна інформація, що стосується імпортованих товарів, має надаватися лише один раз, а товари проходитимуть митний та інші види контролю з боку поліції, прикордонних служб, ветеринарної та екологічних інспекцій тощо в один час та в одному місці.

Загальне керівництво реалізацією плану щодо створення електронної митниці здійснюється Комісією ЄС та спеціально створеними органами - Групою з митної політики та Групою електронною митниці, основними завданнями яких є:

• визначення стратегії, ресурсів та шляхів розвитку;
• забезпечення га узгодження всіх дій щодо електронної митниці з метою ефективного використання pecурсiв як на національному рівні, так і на рівні спільноти;
• координація правових та організаційних аспектів, а також освітніх заходів та розвитку її інформаційних технологій;
• забезпечення дотримання узгоджених строків виконання окремих завдань тощо.

На даний час основні проблеми в реалізації даного плану пов'язані з процесом реформування МКЄС та деяких інших актів вторинного права, який було розпочато з прийняттям у 2005 р. згідно рішень Комісій ЄС відповідного проекту оновленого МКЄС [6].

Проект реформування МКЄС безпосередню орієнтований на приведення його норм у відповідність з вимогами використання інформаційних технологій, обміну електронними даними у роботі митних органів. Головною метою реформування вважається забезпечення компромісу між ефективним митним оформленням та митним контролем, побудованим на системі управління ризиками. Концепція змін до МКЄС побудована на засадах, визначених в рамках сучасного етапу в рамках СОТ щодо сприяння міжнародній торгівлі (Doba Development Agenda), програмі ЄС щодо розбудови електронного уряду (і2010 eGovermnent Action Plan) та так званої Лісабонської стратегії, метою якої є зробити ЄС більш привабливим для інвестицій та зайнятості.

Основними напрямками модернізації МКЄС, зокрема, визначені:

- прискорення митних процедур та оформлення шляхом запровадження загальних правил та стандартів для інформаційно-телекомунікаційних систем, як частини заходів з розбудови електронного уряду;

- оптимізація правового регулювання митної сфери шляхом запровадження менш складних і більш структурованих правил, зміни або об'єднання окремих Регламентів;

- підвищення безпеки на зовнішньому митному кордоні ЄС, насамперед шляхом запровадження єдиних стандартів аналізу та управління ризиками;

- забезпечення ефективного процесу прийняття рішень для застосування нових норм, зокрема надання можливості Комісії вимагати від національних адміністрацій відміни їх рішень.

Безумовно, процеси, що відбуваються в митній сфері ЄС, мають прийматися до уваги при реформуванні митної системи України. Зокрема, це стосується проголошеного гасла щодо проведення національних митних процедур у відповідність до вимог ЄС. До. основних заходів в цій сфері можна віднести запровадження з січня 2008 р. нових форм митних декларацій, заходи з подальшої розбудови єдиної електронної системи митних органів, підготовку Держмитслужбою проекту нової редакції Митного кодексу України тощо.

Але разом з тим, достатньо дискусійною виглядає стратегія взята на озброєння Україною в цьому напрямку, яка полягає не в застосуванні певних стандартів ЄС в митній сфері, а в поступовому наближенні до них, як це, наприклад, має місце із новими митними деклараціями, які частково, але не повністю повторюють Єдиний адміністративний документ, що застосовується митницями країн ЄС. Таким чином сьогоднішня хвиля реформ вже від самого початку є лише напівкроком, який потягне цілу низку наступних реформ. В цьому аспекті цікавою є проблема економічної ефективності такого реформування, що не вирішує до кінця поставлених цілей.

Це стосується і заяв, що нерідко лунають в Україні, що наша країна випереджає ЄС у створенні електронної митниці, мотивуючи це тим, що поки ЄС лише планує об'єднати системи контролю за експортом, імпортом та транзитом в єдину систему, в Україні вона вже існує [7]. При цьому забувають таку важливу особливість, що в Україні ця система діє в рамках однієї держави, а в рамках ЄС основні труднощі виникають як раз з об'єднанням митних електронних систем різних країн.

Разом з тим, в процесі створення Електронної митниці в ЄС вирішується завдання створення системи автоматизованого обміну інформацією з третіми країнами, що не входять до ЄС, на підставі двосторонніх та багатосторонніх угод. Зокрема, такі угоди підписано з Китаєм, Російською Федерацією, США. Що ж стосується країн, які не є членами ЄС, але входять до Європейської асоціації вільної торгівлі, входять до митного союзу з ЄС або є кандидатами на вступ до ЄС, то вони здійснюють обмін митною інформацією через спеціальну інформаційну систему CCN/CSI. При чому вимога щодо даних, форматів та протоколів обміну інформацією передбачається зробити максимально сумісними з існуючими електронними митними системами ЄС. Позиція щодо необхідності врахування сучасного розвитку інформаційних технологій в митній сфері для майбутніх кандидатів на вступ до ЄС вже неодноразово висловлювалася і керівними органами ЄС. Таким чином, важливим завданням для України є не лише створення власної системи електронної митниці, але й забезпечення в майбутньому її відповідності стандартам електронних митних систем ЄС, оскільки це є одним із кроків на шляху до європейської інтеграції України.

Література

1. Додін Є.В., Федотов О.П. Сучасна система та структура митних органів України. - Львів: Митна газета, 2007.
2. Кормич Б.А. Особливості декларування товарів у митному праві ЄС // Актуальні проблеми політики: 36. наук. праць. - Одеса, 2007, - Вип. 30. - с. 93 -103.
3. Пашко П.В. "Електронна митниця" - головний шлях до митної безпеки держави // Транспорт і логістика. - 2007. - № 3. - с. 22 - 23. :
4. Electronic Customs Multi-Annual Strategic Plan 2007 YEARLY REVISION (MASP Rev 8)./ European Commission Directorate-General. Brussels, 22 November 2007 TAXUD/477/2004 - Rev. 8 - EN. - p. 5.
5. i2010 eGovernment Action Plan: Accelerating eGovernment in Europe for the Benefit of All. Communication From The Commission. Brussels, 25.04.2006. COM(2006) 173 final.
6. Implementing the Community Lisbon programme Proposal for a Regulation of The European Parliament And of The Council laying down the Community Customs Code (Modernized Customs Code).
7. Україна випереджає Європейський союз у створенні "Електронної митниці" // Митна газета - № 19. - 2006. - с.1.