ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ В ГАЛУЗІ МИТНОЇ СПРАВИ: АДАПТАЦІЯ ДО СВІТОВИХ СТАНДАРТІВ

Размещено на сайте: 08.06.2008

Забезпечення виконання завдань, що стоять перед Державною митною службою України, залежить від належного правового регулювання діяльності навколомитних структур. На даний час існує необхідність скорішого врегулювання всіх існуючих довготривалих колізій чинного законодавства щодо державного регулювання діяльності митних посередницьких структур, a саме діяльності митних брокерів, митних ліцензійних складів, впорядкування діяльності складів тимчасового зберігання, а також магазинів безмитної торгівлі у відповідності до світових норм та стандартів.

Стаття виконана у межах науково-дослідної роботи кафедри митного та адміністративного права Академії митної служби України "Адміністративно-правові проблеми реалізації та діяльності митних органів в умовах побудови правової держави" (номер державної реєстрації № 0104U003696).

Питання адаптації митного права до права Європейського союзу досліджували у своїх працях Є.В. Додін, О.Л. Омельченко, П.В. Пашко, C.M. Перепьолкін, питання правового регулювання діяльності митних посередників розглядали у своїх статтях I.B. Міщенко, C.M. Мотуренко та інші, однак питання адаптації правового регулювання діяльності навколомитних структур в науці митного права не досліджені.

Для розв'язання зазначеної проблеми необхідно: а) визначити межі подальшої адаптації законодавства, що регулює діяльність митних посередників; б) проаналізувати проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо діяльності митних брокерів, митних складів і складів тимчасового зберігання)"; в) запропонувати шляхи вирішення проблемних питань.

Завершення процесу вступу України до Всесвітньої торгівельної організації та початок створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським співтовариством залишаються першочерговими завданнями для нашої держави. Правовою основою інтеграційних процесів в Україні є Угода про партнерство та співробітництво та "План дій Україна - ЄС", відповідно до цих документів митне право визначено пріоритетною сферою адаптації. У зв'язку з активацією інтеграційних процесів. актуальності набуває завершення процесу приведення у відповідність до світових норм та стандартів положень митного законодавства.

На прискорення процесів адаптації був направлений Указ Президента України від 19.12.2007 року №1236/2007 "Про заходи щодо активації євроінтеграційного прикордонного співробітництва", в якому Президент звернув увагу на необхідність адаптації законодавства до основних міжнародних документів у сфері митного права.

За результатами ґрунтовного аналізу стану справ у сфері діяльності митних органів, Державною митною службою України визначено стратегічні напрями діяльності, пріоритети та заходи Державної митної служби України на 2008 рік. При розробці пріоритетів враховані завдання, визначені Програмою Президента України Віктора Ющенка "10 кроків назустріч людям", Програмою діяльності Кабінету Міністрів України.

Але, в процесі реалізації зазначених стратегічних напрямів діяльності у сфері митних відносин важливими кроками стала робота по законодавчому забезпеченню митного регулювання та адаптації норм Митного кодексу України світовим нормам і правилам. Так, з метою розв'язання проблеми невідповідності Митного кодексу України ряду міжнародних документів з митних питань, зокрема: Міжнародній конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.73, до якої Україна приєдналася Законом України від 05.10.06 № 227-V; Конвенції про тимчасове ввезення від 26.06.90 (Стамбульська конвенція), до якої Україна приєдналася згідно з Законом України від 24.03.04 № 1661-IV; Рамкових стандартів безпеки Всесвітньої митної організації було розроблено законопроект "Про внесення змін до Митного кодексу України". Крім цього, майже 4-річний досвід практичної роботи з Митним кодексом України від 11.07.02 № 92-IV виявив необхідність в унесенні до його тексту цілого ряду змін [1].

Одночасно з внесенням змін до Митного кодексу України передбачається розв'язати проблему недосконалості правового регулювання питань, пов'язаних з видачею митними органами суб'єктам господарювання документів дозвільного характеру, яка досі не визначена на законодавчому рівні. На сьогодні регулювання підприємницької діяльності в галузі митної справи здійснюється на рівні наступних правових актів: глава 14, 26, 27, 35 Митного кодексу України від 11.07.02 № 92-IV; стаття 47 Митного кодексу України від 12.12.91 № 1970-ХII; Законом України від 01.06.2000 № 1775-IIІ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"; Законом України від 06.09.05 № 2806-IV "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Згідно з нормами розділу 14 Митного кодексу України приміщення, резервуар або майданчик можуть бути використані як склад тимчасового зберігання за наявності належним чином оформленого дозволу відповідного митного органу. Таким чином, на сьогоднішній день, діяльність, пов'язана із відкриттям та експлуатацією складу тимчасового зберігання, підпадає під дію Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Відповідно до статті 178 Митного кодексу України від 11.07.02 № 92-IV ліцензування діяльності митного брокера здійснюється відповідно до Закону України від 01.06.00 № 1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Разом з цим, відповідно до підпункту 2) пункту 1 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України від 28.12.07 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" дію статей 47, 85, 86, 87 та глави 2 "Митні збори" розділу V "Мито та митні збори" Митного кодексу України від 12.12.91 № 1970-ХII продовжено до моменту набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі (згідно зі статтею 47 Митного кодексу України від 12.12.91 №1970-ХII, допущення митницею підприємства до декларування на підставі договору здійснюється шляхом видачі такому підприємству свідоцтва про визнання його декларантом). Продовження дії статті 47 Митного кодексу України від 12.12.91 № 1970-ХII здійснюється з 2004 року.

Паралельне існування двох законодавчих норм призвело до того, що один і той самий вид діяльності "декларування товарів митним органам на підставі договору" на даний час регулюється двома рівнозначними правовими нормами, остання з яких встановлена відповідним положенням Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", і які передбачають видачу відповідно двох дублюючих документів дозвільного характеру на один і той самий вид господарської діяльності. Відповідно до статті 216 Митного кодексу ліцензування діяльності, пов'язаної з відкриттям та експлуатацією митних ліцензійних складів, здійснюється відповідно до Закону України від 01.06,00 № 1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" діяльність, пов'язана з відкриттям та експлуатацією митних ліцензійних складів, не віднесена до видів діяльності, які піддягають ліцензуванню. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.00 № 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування" Держмитслужба не є державним органом ліцензування діяльності, пов'язаної з відкриттям та експлуатацією митних ліцензійних складів. Таким чином, на сьогодні існує правова колізія у діяльності митних ліцензійних складів [2].

Протягом декількох років точилися дискусії щодо вирішення вищезазначених проблем шляхом ліцензування діяльності митних посередників, однак автор вважає, що регулювання діяльності навколомитних структур з боку Держкомпідприємництва України не забезпечить "здійснення контролю за діяльністю підприємств, які надають послуги з декларування товарів і транспортних засобів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та виконують інші операції з тими товарами" як завдання, передбаченого Положенням "Про Державну митну службу України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 940 від 18 липня 2007 року.

Окрім наведеного, з метою забезпечення безумовного виконання Указу Президента України від 12.05.05 №779/2005 "Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва" та Концепції вдосконалення державного регулювання господарської діяльності, схваленої Указом Президента України від 03.09.07 № 816/2007, врегулювання колізій норм та положень окремих законодавчих актів України, забезпечення дієвого та ефективного державного контролю за здійсненням таких специфічних видів господарської діяльності як декларування товарів митним органам, відкриття й експлуатація митних ліцензійних складів та складів тимчасового зберігання, приведення процедури державного контролю у відповідність до європейських та світових стандартів, а саме до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.73, Держмитслужбою України розроблено проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо діяльності митних брокерів, митних складів і складів тимчасового зберігання)".

На нашу думку, проект закону має велике значення для правового регулювання та організації підприємницької діяльності в галузі митної справи, Позитивним моментом слід назвати віднесення регулювання діяльності навколомитних структур до сфери дії Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", який забезпечить з одного боку прозорість та спрощення процедури отримання дозвільних документів на здійснення діяльності складів тимчасового зберігання, митних брокерів, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, зменшить витрати на легітимацію таких суб'єктів, з іншого боку забезпечить контроль за дотриманням законодавства в галузі митної справи.

Реалізація законодавчого акта сприятиме підвищенню ступеня відповідності норм законодавства України з питань митної справи міжнародним стандартам; усуненню розбіжностей в регулюванні митних формальностей, що можуть перешкоджати міжнародній торгівлі та іншим видам міжнародного обміну; удосконаленню процедури видачі митними органами суб'єктам господарювання документів дозвільного характеру, що позитивно впливатиме на соціально-економічну ситуацію в державі. Крім цього, внесення змін до Митного кодексу України має справити позитивний вплив на показники розвитку зовнішньоекономічної та господарської діяльності України.

Слід також відмітити, що запровадження ефективного та адекватного державного механізму регулювання підприємницької діяльності посилить контроль за діяльністю, пов'язаною з відкриттям та функціонуванням складів, зменшить фінансове навантаження на суб'єктів господарської діяльності при отриманні ними дозвільних документів, які будуть надавати право на здійснення відповідної господарської діяльності, крім того свідоцтво представника митного брокера буде діяти по всій території України.

Однак поряд з позитивними моментами законопроекту слід звернути увагу на дискусійні питання. Відповідно до статті 176 Проекту "митний брокер - це підприємство-посередник, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, має свідоцтво на право здійснення митної брокерської діяльності, видане спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи або регіональною митницею, митницею, та не менше двох представників митного брокера, зарахованих до його штату".

Анульовано свідоцтва на право здійснення митної брокерської діяльності спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи або регіональною митницею, митницею у випадку нездійснення підприємством протягом трьох місяців діяльності, право на яку надано цим свідоцтвом, суперечить політиці держави щодо розвитку підприємництва передбаченого низкою законодавчих актів в тому числі Господарським кодексом. Це ж правило чомусь запроваджується і стосовно анулювання кваліфікаційного посвідчення представника митного брокера у зв'язку з "нездійснення особою протягом трьох місяців діяльності, право на яку надано цим посвідченням", що суперечить основним принципам правового регулювання трудової діяльності. На нашу думку, умовою скасування свідоцтва на право здійснення митної брокерської діяльності слід вважати нездійснення такої діяльності протягом року. Пункт 3 ч. 8 ст. 178 проекту слід виключити, як такий, що суперечить нормам чинного законодавства.

Прибрати з проекту слід також положення про перевірку митними брокерами та їх представниками справжності документів, необхідних для митного оформлення у зв'язку з тим, що визначення справжності документа можливо лише за допомогою проведення експертизи, ініціатором проведення якої може виступити митний орган. Питання зобов'язання митного брокера визначити справжність документів та повідомити про це митні органи пов'язано з великою кількістю правопорушень, пов'язаних з наданням до митних органів, документів, що є підробленими або містять неправдиві дані. Однак визначення відповідальності митного брокера за дії, передбачені складами правопорушень "недекларування товарів, транспортних засобів" та "дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю" лежить у площині суб'єктивної сторони. Тобто, якщо митний брокер усвідомлює, що документи підроблені, та подає їх до митного оформлення, а також підтверджує цю обізнаність під час складання протоколу він буде притягнений до відповідальності. У випадку, коли митний брокер буде знати про хибність документів, але буде стверджувати, що він вважав документи справжніми довести винність митного брокера навіть за наявності експертизи буде складно. Тому пропонуємо замінити слово "справжність" на "відповідність" документів заявленим товарам, предметам, транспортних засобам.

Позбавлення свідоцтва та кваліфікаційного посвідчення у випадку "невиконання двічі й більше разів митним брокером обов'язків, передбачених статтями 88 та 1761 цього Кодексу (ст. 176 проекту); "невиконання двічі й більше разів представником митного брокера обов'язків, передбачених статтею 1781 цього Кодексу" (ст. 178 проекту), а також скасування дозволу на відкриття складів за наявності порушень законодавства є оціночними категоріями та може створити умови для корупційних зловживань з боку контролюючих посадових осіб. Тому пропонуємо встановити більш чіткі критерії для скасування дозволів та свідоцтв митних посередників [3].

На нашу думку, також потребує зміни формулювання ч. 1 статті 1781 обов'язків представника митного брокера "на вимогу посадових осіб митного органу самостійно здійснювати навантаження, вивантаження, перевантаження, визначення кількості товарів, що підлягають митному оформленню, відновлення пошкодженої упаковки, відкриття упаковки, пакування чи перепакування зазначених товарів, а також відкриття приміщень та інших місць, де можуть бути ці товари" такі дії повинні забезпечуватись відповідно до угоди укладеної між митним брокером, власником товару, складом, де зберігається товар та перевізником, саме договірні відносини повинні визначити обсяги відповідальності суб'єктів митних відносин під час проходження митних формальностей. Умови щодо відповідальності за надання правдивих відомостей при проходженні митних процедур також можуть бути прописані в угоді між митним брокером та власником товару.

У зв'язку з тим, що одним із принципів митного регулювання є додержання прав та захист інтересів фізичних та юридичних осіб, регулювання та координація діяльності митних посередників буде сприяти дотриманню прав та інтересів суб'єктів митних відносин. Досягнення таких завдань буде здійснюватись за допомогою адміністративно-правових методів регулювання, серед яких основне місце буде належати контролю. який планується проводити шляхом проведення комплексних та тематичних перевірок згідно з планами - графіками проведення таких перевірок Держмитслужбою України.

Прийняття даного законопроекту тісно пов'язано з необхідністю розробки та прийняття ряду постанов Кабінету Міністрів України, пов'язаних із затвердженням порядків видачі відповідних дозволів і порядків контролю за діяльністю митних брокерів, складів тимчасового зберігання та митних складів. Ці документи остаточно врегулюють порядок розгляду митними органами заяви суб'єкта господарювання про надання дозволів на право здійснення цих видів господарської діяльності.

Функціонування митних брокерів, митних перевізників, митних складів і складів тимчасового зберігання, вантажних митних комплексів, автопортів, автотерміналів є підприємницькою діяльністю, яка полягає в наданні платних послуг учасникам зовнішньоекономічної діяльності. Вони виступають своєрідними посередниками між митним органом (як представником держави) та учасниками зовнішньоекономічних операцій. Підприємницькою слід вважати також діяльність магазинів безмитної торгівлі.

Підприємницька діяльність із надання послуг у галузі митної справи є різновидом підприємницької діяльності, яка має такі ознаки: 1) є діяльністю з надання послуг, виконання робіт; 2) є самостійною діяльністю; 3) ініціативною; 4) є систематичною діяльністю; 5) здійснюється на власний ризик; 6) метою є отримання прибутку 7) суб'єкти, що її здійснюють, зареєстровані у порядку, встановленому законодавством [4, с. 27 - 28; 5, с. 29]. Таким чином, наведені вище ознаки підприємницької діяльності властиві й посередникам у сфері митних відносин.

Однак розділ VII діючого Митного кодексу України як підприємницьку визначає лише діяльність митного брокера та митного перевізника з надання послуг із декларування товарів і транспортних засобів та перевезення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

На нашу думку, було б доцільним зазначити в проекті Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України" поняття підприємницької діяльності в галузі митної справи в наступному формулюванні: "Підприємницька діяльність у галузі митної справи - це самостійна. на власний ризик діяльність, спрямована на систематичне отримання прибутку від використання майна, виконання робіт і надання послуг у зв'язку і з приводу переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон, особами, що зареєстровані у встановленому законом порядку у якості підприємців та є учасниками митних правовідносин"[6]. Передбачити регулювання такої діяльності в окремому розділі Митного кодексу, який би містив назву "Підприємницька діяльність в галузі митної справи" та містив положення щодо правового регулювання та організації діяльності митних брокерів, митних перевізників, митних складів і складів тимчасового зберігання, вантажних митних комплексів, автопортів, автотерміналів, магазинів безмитної торгівлі.

Правове регулювання посередницької діяльності в галузі митної справи як різновиду підприємницької діяльності має відбуватися відповідно до основоположних начал (принципів) даної діяльності: законності, економічної свободи, захисту економічних інтересів суб'єктів господарювання та заохочення підприємливості в господарюванні; державного впливу на економічні відносини переважно на підставі застосування економічних заходів та методів; конкуренції й захисту від монополізму.

Реалізація законопроекту стане одним із кроків на шляху створення єдиного та прозорого механізму адміністрування діяльності митних брокерів, митних ліцензійних складів та складів тимчасового зберігання, надасть змогу усунути існуючі законодавчі колізії в питаннях діяльності митних ліцензійних складів та посилить контроль за функціонуванням цих структур.

Якщо аналізувати наслідки створення зони вільної торгівлі з ЄС то слід сказати про одноманітні прогнози аналітиків щодо збільшення зовнішньоторговельних операцій та обміну товарів, робіт, послуг через митний кордон України, що призведе до збільшення попиту на послуги митних посередників. Якщо, на кінець 2007 року на території України налічувалося 1667 митних брокерів, 276 митних ліцензійних складів і 1365 складів тимчасового зберігання, то чисельність митних посередників після прийняття Проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо діяльності митних брокерів, митних складів і складів тимчасового зберігання)" прогнозовано буде зростати [2].

Митні посередники повинні виконувати наступні завдання: 1) забезпечити чіткий, прозорий та швидкий процес проходження митних формальностей; 2) стати дієвим ланцюгом між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності та митницею; 3) забезпечити запровадження новітніх технологій в процес митного оформлення; 4) надати широкий спектр митних послуг.

У зв'язку із пріоритетними напрямами діяльності, передбаченими програмою Уряду щодо розвитку сегменту малого та середнього бізнесу, діяльність митних посередників набуде особливої актуальності, адже суб'єкти будуть зацікавленні в отриманні саме посередницьких митних послуг, у зв'язку з економічною недоцільністю мати свій власний підрозділ для забезпечення роботи з митницею.

Розбудова митної інфраструктури, до складу якої, на нашу думку, слід відносити і навколо-митний сектор, буде залежати від послідовної політики Державної митної служби України. Грамотно проведена організація підприємницької діяльності в галузі митної справи дозволить оптимізувати процес проходження митних формальностей суб'єктами ЗЕД та громадянами, запровадити технології електронного декларування, забезпечити розвиток зовнішньої торгівлі, пришвидшити товарообіг, наповнити Державний бюджет України та зменшити правопорушення у митній сфері.

Підсумовуючи дослідження адаптації правового регулювання діяльності митних посередників слід зазначити, що з метою виконання "Плану дій Україна - ЄС", Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу а також для гармонізації й уніфікації законодавства України з митних питань із загальноприйнятими у світовій практиці нормами необхідно проводити подальшу роботи по підготовці прийняття нової редакції Митного кодексу України.

Вступ до Світової організації торгівлі, створення зони вільної торгівлі з Європейським співтовариством впливатиме на ринок митних послуг, що вже склався в Україні, створить умови для розвитку підприємницької діяльності в галузі митної справи, конкуренції, забезпечить належне митне регулювання посередницької діяльності в галузі митної справи.

Література

1. Аналіз регуляторного впливу до проекту Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України"// www.customs.gov.ua
2. Аналіз регуляторного впливу до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо діяльності митних брокерів, митних складів і складів тимчасового зберігання"// www.customs.gov.ua
3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо діяльності митних брокерів, митних складів і складів тимчасового зберігання": Проект Закону// www.customs.gov.ua
4. Підприємницьке право: Навч. посіб. / Ніколаєва Л.В., Старцев О.В, Пальчук П.М., Іваненко Л.М. - К: Істина, 2001. - 480 с.
5. Господарський кодекс України. - К: Атіка, 2003. - 208 с.
6. Бондаренко І.О. Послуги в галузі митної справи: Дис. ... к.ю.н. 12.00.07. - Ірпень. - 2006. - 205 с.