МИТНИЙ БРОКЕР ЗА УМОВ ЕЛЕКТРОННОГО ДЕКЛАРУВАННЯ

Размещено на сайте: 03.03.2008

Постановка проблеми. Зовнішньополітичний вектор України сьогодні все активніше схиляється до Європейського співтовариства. Завершальні кроки залишилися до вступу України до Світової організації торгівлі, запроваджуються основні світові стандарти у галузі зовнішньоторговельної діяльності. Однак у зв'язку з цим пріоритетним напрямком розвитку правової системи України залишається актуальним приведення митного законодавства України у відповідність до норм міжнародного митного права. У митно-правовій сфері нагальною проблемою є врегулювання відносин, що виникають у зв'язку із запровадженням нових інститутів та механізмів здійснення митних формальностей.

Стаття виконана у межах науково-дослідної роботи кафедри митного та адміністративного права Академії митної служби України "Адміністративно-правові проблеми реалізації та діяльності митних органів в умовах побудови правової держави" (номер державної реєстрації № 0104U003696).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематики спрощення митних процедур, окремих аспектів адаптації митного права європейського співтовариства до України, загальних питань електронного декларування торкалися у своїх дослідженнях Додін Є.В., Мазур А.В., Прокопенко Б.В., Науменко В.П., Бережнюк І.Г., Орлова О.О., Судак С., Пашко П.В., Петров О. та інші. Однак роль митного брокера в процедурі електронного декларування, його правовий статус практично не вивчені.

Формулювання цілей статті. Для розв'язання зазначеної проблеми необхідно а) проаналізувати нормативну базу з питань електронного декларування, б) визначити правовий статус митного брокера за умов електронного декларування в) виявити проблематику, пов'язану з діяльністю митного брокера за умов електронного декларування, запропонувати шляхи й напрями вирішення проблемних цигань.

Основний зміст. Україна веде дуже активний діалог з європейськими структурами, після вступу у Світову організацію торгівлі, зі слів Президента, розпочне переговори з Європейським Союзом про створення зони вільної торгівлі "Україна-ЄС". Такі вагомі кроки обов'язково будуть вимагати від України змін в управлінській та законодавчій сфері, змін в організації роботи державних інституцій, а також змін в поведінці людей. Не оминуть ці зміни і Державну митну службу України (далі - Держмитслужбу), а також суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД). Питання пов'язані з впровадженням європейських стандартів у митній сфері потребують детального вивчення та виваженого наукового підходу. Однією з цих кардинальних змін є перехід до запровадження електронного декларування.

Державна податкова адміністрація та Державна митна служба України у 2008р. повинні перейти на електронний режим роботи з метою уникнення суб'єктивного підходу. Про це заявив Президент України Віктор Ющенко перед початком розширеного засідання уряду [1]. Створення інформаційної системи державного управління, визначення потреби органів державної влади в нових інформаційних технологіях та базах даних, здійснення державного керівництва впровадження нових інформаційних технологій у сфері державного управління, забезпечення безпаперового документообігу та ін. було передбачено Концепцією адміністративної реформи, затвердженою Указом Президента іде 1998 року [2].

Відповідно до пункту 8 статті 2 Указу Президента України від 24.10.2003 № 1209 "Про заходи щодо підвищення ефективності діяльності митної служби України", Законів України від 22.05.03 № 851-ІУ "Про електронні документи та електронний документообіг" і від 22.05.03 № 852-ІУ "Про електронний цифровий підпис", "Концепції модернізації діяльності митної служби України", затвердженої Наказом Державної митної служби України від 17.10.2006 № 895, до абзацу другого пункту 10 "Положення про вантажну митну декларацію", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574, була прийнята низка документів, що регулюватимуть відносини у сфері електронного декларування.

Так, з метою вдосконалення діяльності митної служби України, прискорення і спрощення здійснення митних процедур шляхом впровадження електронного декларування товарів були прийняті наступні документи: "Про затвердження Плану заходів Державної митної служби України, направлених на впровадження електронного декларування товарів" Наказ № 1075 від 01.12.2006 року "Про затвердження Порядку визначення підприємств, до товарів яких може застосовуватись процедура електронного декларування" Наказ Державної митної служби України № 669 від 08.08.2007 року, "Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації в електронному вигляді" Наказ Державної митної служби України № 800 від 24.09.2007 року, "Про затвердження Концепції створення, упровадження і розвитку системи електронного декларування товарів" Наказ Державної митної служби України №907 від 18.10.2007 року, "Про затвердження примірної форми договору про застосування вантажної митної декларації в електронному вигляді".

Ураховуючи завдання, покладені Президентом і Урядом України на митну службу України і спрямовані на наближення митних правил України до світових норм і стандартів, Держмитслужбою України розроблено Концепцію створення, упровадження і розвитку системи електронного декларування товарів. Важливими пріоритетами у використанні інформаційних технологій у сфері зовнішньоекономічної діяльності є запровадження комплексної системи управління ризиками й розвиток систем електронного декларування [3].

Процедура електронного декларування товарів є попередньою операцією, яка покликана сприяти прискоренню митного оформлення товарів і транспортних засобів, а також здійсненню передбачених Митним кодексом України митних процедур.

Електронна вантажна митна декларація (далі - ЕВМД) та електронні копій документів (далі - ЕД) формуються декларантами відповідно до законодавства України. Прийняття, передання та перевірка ЕВМД та ЕД здійснюються з використанням програмно-інформаційного комплексу (далі - ПІК). Інформаційна взаємодія між декларантом і митним органом здійснюється з використанням авторизованих повідомлень в електронній формі, засвідчених електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП).

Відомості, що заявляються митному органу декларантом, є відомостями, необхідними для митних цілей, і засвідчуються ЕЦП. З моменту прийняття ЕВМД вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Зміна, доповнення та відкликання ЕВМД після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускаються. Таким чином, митний брокер буде нести повну відповідальність за надані відомості про товари, предмети, транспортні засоби. ЕВМД вважається оформленою за наявності в ній проставлених посадовою особою підрозділу митного оформлення за допомогою ПІК визначених Держмитслужбою України відміток, що свідчать про результати митного контролю та завершення митного оформлення товарів за ЕВМД.

Оформлена ЕВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів у заявленому митному режимі і прав та обов'язків зазначених у ЕВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій. ЕВМД та ЕД, засвідчені ЕЦП декларанта, з дотриманням строків декларування, визначених статтею 85 Митного кодексу України, передаються митному органу електронною поштою у складі авторизованого повідомлення, засвідченого ЕЦП, з робочого місця декларанта до ПІК [4].

ЕВМД та ЕД, що підтверджують заявлені в митній декларації відомості, представляються декларантом у формалізованому вигляді у форматах, установлених Держмитслужбою України. Якщо формат ЕД не встановлено, то ЕД створюються декларантом шляхом сканування документів на паперових носіях. Таке сканування за сучасних технологій може сприяти фальсифікації документів, які подаються до митного оформлення.

Для митного оформлення товарів декларантом подаються ЕД, подання яких визначено законодавством України. Разом з ЕД подається їх реєстр. На вимогу митного органу декларантом надається переклад на державну мову поданих до оформлення ЕД. Декларант може представити ЕД, використання яких для цілей митного контролю та митного оформлення не припиняється після митного оформлення першої партії товарів. ПІК в автоматичному режимі перевіряє дійсність ЕЦП декларанта та проводить форматно-логічний контроль відповідності ЕВМД визначеним Держмитслужбою України структурі та формату даних.

У разі виявлення в ЕВМД помилок ПІК в автоматичному режимі формує їх перелік та направляє його декларанту у складі авторизованого повідомлення для їх усунення. Подання митному органу ЕВМД та ЕД після усунення помилок має здійснюватись з дотриманням строків декларування, визначених статтею 85 Митного кодексу України. У разі позитивного проходження форматно-логічного контролю ЕВМД приймається для оформлення, ПІК автоматично присвоює цій ЕВМД реєстраційний номер та направляє його декларанту у складі авторизованого повідомлення.

У випадку виникнення питань стосовно наданих ЕД, декларанту направляється авторизоване повідомлення з вимогою подання документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення, на паперових носіях.

Оформлена ЕВМД направляється декларанту з використанням ПІК у складі авторизованого повідомлення. Результати контролю в митному органі визначать обсяг митних процедур необхідних для завершення митного оформлення.

У разі надходження до митних органів обґрунтованих звернень декларантів, правоохоронних, судових органів або в інших випадках, установлених законодавством, митні органи роздруковують екранні форми ЕВМД, а також ЕД на паперовий носій (аркуш формату А4), які завіряються печаткою митного органу з учиненням запису "Електронне декларування" [4]. Ситуація пов'язана з необхідністю отримання такої копії ВМД може виникнути в багатьох випадках, що може призвести до великої кількості запитів до митних органів. Митний брокер при проходженні митних формальностей, що передбачені процедурою електронного декларування, зіжнеться з рядом труднощів серед яких можна перелічити наступні: нетарифне регулювання, яке на сьогоднішній день передбачає десятки документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів із використанням вантажної митної декларації, визначення коду товару та визначення митної вартості, яка часто вважається заниженою, на думку митних органів і це лише неповний перелік проблемних аспектів.

Наказом Державної митної служби України від 06.12.2007 № 1028 затверджено примірну форму договору про застосування вантажної митної декларації в електронному вигляді [б]. Такий договір укладений міждержавною митною службою України - виконавцем та заявником - митним брокером чи суб'єктом ЗЕД, на нашу думку, слід вважати адміністративним. Адміністративні договори все частіше використовуються в практиці діяльності Державної митної служби України, однак при укладанні таких договорів, слід враховувати настійні їх особливості: один з учасників договірних відносин має "державно-владні повноваження та реалізує в рамках своєї компетенції функції державного управління", тобто "суб'єкти права, які беруть в ньому участь мають нерівний правовий статус ... крім того рівень диспозитивності при укладанні адміністративних договорів ... набагато нижчий, ніж при укладанні цивільних чи навіть трудових договорів. А в процесі адміністративно-правового регулювання зберігається більший ступінь імперативності та формалізованності" [6, с9].

При аналізі Договору, на нашу думку, виникає багато запитань: не досить чітким є предмет договору; деякі зобов'язання щодо здійснення передачі інформації до серверу Держмитслужби дуже обмежені в часі (30 хвилин п.4.3-2 договору); зобов'язання заявника щодо негайного повідомлення виконавця про звільнення посадових осіб, що здійснюють подання виконавцю ) ЕВМД та ЕД можливо є недоречним. Окремо хотілось сказати про відповідальність: "сторони несуть відповідно до законодавства України відповідальність за порушення умов цього Договору, яке призвело або може призвести до негативних наслідків" [5]. Поняття "негативні наслідки" відсутнє і потребує закріплення в митному законодавстві у зв'язку з можливим різним його тлумаченням. Необхідно удосконалити механізм притягнення до юридичної відповідальності за надання завідомо хибних відомостей в електронних документах та їх підробку. Пунктом б договору передбачено "обставини непереборної сили", однак слід погодитись із В. Стефанюком, що адміністративний договір "передбачає існування суворої формальної процедури укладання і спеціальний порядок вирішення спорів та конфліктів, пов'язаних з їх використанням, а також неможливість в односторонньому порядку зміни або відмови від виконання договірних умов (форс-мажорні норми тут не застосовуються)" [7]. Таким чином, форма закріплення договірних відносин, що виникнуть у зв'язку з процедурою електронного декларування потребує удосконалення.

Перехід митного оформлення та митного контролю до спрощених митних процедур неможливий без запровадження системи принципів аналізу та управління ризиками, що в свою чергу, потребує і використання інформаційних технологій та застосування електронного декларування. Це призведе до оптимізації роботи підрозділів, що займаються митним оформленням, змін в структурі самих митних органів. Застосування електронного декларування допоможе вирішити проблему "суб'єктивізму" у відношенні митних брокерів та суб'єктів ЗЕД, вірогідно зменшить рівень корупції в митних органах. Технологія електронного декларування дасть перевага як працівникам митних органів так і митним брокерам. Наприклад, можливість декларування товарів з одного офісу у різних регіонах, однак за умов внесення відповідних змін у законодавство. Це зменшує час проходження митних формальностей, мінімізує витрато фінансових ресурсів та необхідність залучення людей.

Застосування технологій електронного декларування буде сприяти покращенням відносин "бізнес-влада" та розвитку ЗЕД. Саме сприяння бізнесу та розвитку ЗЕД повинно стати панівним у світогляді та діяльності Держмитслужби України в контексті реформування органів виконавчої влади та введення в дію основних положень Адміністративної реформи. Технології електронного декларування мають знайти своє відображення в правовій площині не тільки на рівні відомчих нормативних актів, а безпосередньо в Митному кодексі України. Митний кодекс України прийнятий ) 2002 році не передбачав такого нововведення як електронне декларування, що в свою чергу вимагає внесення змін в статті Митного кодексу, які регламентують порядок митного контролю та митного оформлення, однак це вже інша тема.

Важливою є проблема створення відповідної інформаційної структури в митних органах, забезпечення митних органів сучасною технікою, програмним забезпеченням, а саме головне залучення кваліфікованих фахівців у галузі інформаційних технологій та підвищення кваліфікації митників, що будуть працювати у відділах митного оформлення та надавати митні послуги митним брокерам, суб'єктам ЗЕД, громадянам.

Спрощення митних процедур, введення електронного декларування передбачає вибірковий контроль або взагалі його відсутність, що базується на довірі до митного брокера, суб'єкта ЗЕД, вантажоотримувача, однак така довіра повинна мати і контрольний бік - застосування системи постаудита (контролю товарів в країні), а це також потребує законодавчого та організаційного забезпечення. Для митного брокера організаційною проблемою є встановлення відносин на договірній основі з суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності з одного боку з іншого боку укладання договору з митним органом про електронне декларування. Вступаючи у відносини з митним органом з приводу електронного декларування митний брокер не тільки подає ЕВМД та ЕД він повинен при необхідності відповісти на всі запитання, які виникнуть у інспектора в процесі оформлення вантажу.

Ринок митних послуг, який поступово формується в Україні, вже враховує таку послугу як електронне декларування. Із зростанням зовнішньоторговельного обороту а значить зростає потреба в збільшенні підприємств, що надають митні послуги. Так, якщо в 2004 році в митних органах перебувало на обліку 1256 митних брокерів і осіб, уповноважених декларувати товари, то в 2007 році це число зросло до 2315. Наступний 2008-й рік на митниці називають "роком митного брокера" [8].

Вступ України до Світової організації торгівлі буде вимагати від навколомитної інфраструктури рішучих кроків щодо впровадження нових технологій, в тому числі електронного декларування, надання суб'єкту ЗЕД повного спектру митних та супутніх послуг, а це передбачає наявність в такій структурі транспортно-експедиційних служб, митних брокерів, складів зберігання. Вступ до СОТ відкриє доступ закордонних компаній, що надають брокерські послуги до українського ринку митних послуг, а це створить конкурентне середовище, змусить українських митних брокерів боротися за свій сегмент ринку. Не виключенням є викуп українських компаній, що працюють у сфері навколомитного бізнесу закордонними.

Митні органи продовжують впровадження електронних форм декларування, цей процес передбачає декілька етапів, остаточне ж запровадження програми електронної митниці розраховано до 2013 року.

Складовими елементами електронної митниці повинні бути такі підсистеми, як: електронне декларування; електронний документообіг; аналіз ризиків і керування ними; контроль за транзитом; єдина міжвідомча автоматизована система збору, збереження й обробки інформації, в тому числі від різних відомсти; автоматизоване здійснення усіх видів державного контролю; уніфікована база нормативних та довідкових документів, які використовуються в митних цілях; інформаційне забезпечення постаудита правоохоронної діяльності. Тобто замість придатка до митних процедур вона повинна етапі ядром, стрижнем не тільки митних технологій, але й інструментом керування та контролю митної діяльності, тобто головним механізмом забезпечення митної справи [9].

Висновки. Проаналізувавши проблеми запровадження електронного декларування, правовий статус митного брокера за умов електронного декларування слід визначити наступні шляхи розв'язання зазначених проблем:

1) на законодавчому рівні необхідно внести зміни до Митного кодексу України, Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби від 20.04.05 № 314, в частині митного контролю та митного оформлення товарів, що попередньо заявлялися митному органу шляхом подання вантажної митної декларації в електронному вигляді, а також інших законодавчих та нормативних актів з питань зовнішньоекономічної діяльності, що регулюють відносини пов'язані з митними процедурами;

2) розробити та затвердити систему аналізу та управління ризиками під час здійснення електронного декларування, впровадити систему перевірки обліку та звітності товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, розробити та затвердити механізм проведення постаудиту митними органами; створити власний центр сертифікації ключів Державної митної служби України;

3) на організаційному рівні потребує удосконалення укладення договірних відносин з підприємствами, які здійснюватимуть електронне декларування товарів; необхідно організувати професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників підрозділів митних органів пов'язаних із використанням процедур електронного декларування; провести семінари та обговорення з суб'єктами ЗЕД та митними брокерами.

Література

1. www.MDoffice.com.ua
2. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22 липня 1998 р. № 810/98
3. Концепція створення, упровадження і розвитку системи електронного декларування товарів: Наказ Державної митної служби України № 907 від 18.10.2006
4. Про порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, які декларуються з подання вантажної митної декларації в електронному вигляді: Наказ Державної митної служби України № 800 від 26.09.2007 року.
5. Про затвердження примірної форми договору про застосування вантажної митної декларації в електронному вигляд: Наказ Державної митної служби України № 1028 від 06.12.2007 року.
6. Афанасьєв К.К. Адміністративний договір як форма державного управління (теоретико-правовий аспект). Автореф. Дис. канд.юр.наук. - Харків, 2006. - 24с
7. Стефанюк Б. Адміністративний договір - вимога сьогодення // Право України. 2003 - № 11. - С.11 - 16
8. http://www.viche.info/news/332
9. Пашко П.В."Електронна митниця" - головний механізм забезпечення митної безпеки держави // http://customsbooks.com/articles/p9_elektronna_mytnycia.html